алилуя
(алілуя, аллілуйя, євр. Галлелу-Яг — Слава Тобі, Боже!)
урочистий величальний та прославний вигук і приспів юдейського та християнського богослужінь; увійшов у християнські відправи ще за апостольських часів; при зверненні до всіх іпостасей Св. Трійці звичайно повторюється тричі. У Православній Церкві проголошується з додаванням Слава Тобі, Господи!, в старообрядців третій вигук замінюється на Слава Тобі, Боже! (сугуба а.).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алилуя — алилу́я вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- алилуя — 1. Те саме, що алилуарій 1; 2. Приспів кондака акафиста Словник церковно-обрядової термінології
- алилуя — співа́ти алілу́я кому, ірон. Надмірно захвалювати кого-небудь. Підлабузники співали алілуя своєму начальнику (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
- алилуя — Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя! Шевч. 367. Словник української мови Грінченка