амбітність
САМОЛЮ́БСТВО (підвищене почуття власної гідності, пов'язане з честолюбством), САМОЛЮ́БНІСТЬ рідше; АМБІ́ЦІЯ, АМБІ́ТНІСТЬ рідше (ужив. несхвально). Часом, переступивши через власне самолюбство, Марися Павлівна проситься на урок до Ганни Остапівни, щоб повчитись (О. Гончар); Ображене самолюбство пекло його серце (О. Донченко); Вона ж надто рішуче відкинула нашу пропозицію. Фальшива амбіція перемогла (О. Кобилянська); Занадто поважно трактував (емісар) власну особу, аби встрявати у дрібні суперечки чи виявляти непотрібну амбітність (П. Загребельний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- амбітність — амбі́тність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- амбітність — -ності, ж., рідко. Те саме, що амбіція. Великий тлумачний словник сучасної мови
- амбітність — АМБІ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. амбі́тний. Той [емісар] занадто поважно трактував власну особу, аби встрявати в дрібні суперечки чи виявляти непотрібну амбітність (П. Словник української мови у 20 томах
- амбітність — див. амбіція Словник синонімів Вусика
- амбітність — АМБІ́ТНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що амбі́ція. Словник української мови в 11 томах