цвірконути
ЦВІРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до цві́ркнути.
Коли-не-коли цвірконе цвіркун у кутку (Мирний, І, 1954, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвірконути — цвіркону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- цвірконути — ЦВІРКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до цві́ркнути. Коли-не-коли цвірконе цвіркун у кутку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- цвірконути — -ну, -неш, док., однокр., розм. Підсил. до цвіркнути. Великий тлумачний словник сучасної мови