убрус
УБРУ́С, а, ч., заст.
1. Старовинний жіночий головний убір.
Давнішим головним убором східнослов’янських жінок є намітка під назвою убрус (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 18).
2. діал. Скатерка.
Сонце.. заглядало в блискучі келихи й чаші, що рядами стояли на столі, укритому убрусом, гаптованим золотом і сріблом (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 10);
*Образно. Як медова сита, Всіх осінь ситила. Отож на певнім тижні Убрус гаптований стелила всім земля — І річ заходила в людей про весілля (Рильський, Поеми, 1957, 234);
*У порівн. Він стояв, спершись обома руками на стіл, на якому, наче великий убрус з дивними візерунками, лежала військова карта (Перв., Невигадане життя, 1958, 253).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убрус — Убру́с: — скатертина [38] Словник з творів Івана Франка
- убрус — убру́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- убрус — УБРУ́С, а, ч., заст. 1. Старовинний жіночий головний убір. Давнішим головним убором східнослов'янських жінок є намітка під назвою убрус (з наук. літ.). 2. діал. Скатерка. Сонце .. Словник української мови у 20 томах
- убрус — Хустка, рушник, скатертина Словник застарілих та маловживаних слів
- убрус — -а, ч., заст. 1》 Старовинний жіночий головний убір. 2》 діал. Скатерка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убрус — Убрус, -са м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси. Гол. Словник української мови Грінченка