набридливість
НАБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до набри́дливий.
Як тільки поїзд минав приміські висілки та виповзав у степ, де швидко все ставало до набридливості одноманітним і нудним, пасажири цього незвичайного ешелону починали знайомства та розмови (Збан., Сеспель, 1961, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набридливість — набри́дливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- набридливість — -вості, ж. Абстр. ім. до набридливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набридливість — НАБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до набри́дливий. Як тільки поїзд минав приміські висілки та виповзав у степ, де швидко все ставало до набридливості одноманітним і нудним, пасажири цього незвичайного ешелону починали знайомства та розмови (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах