давненько
ДАВНЕ́НЬКО. Присл. до давне́нький.
Давненько вже у яр пішла, Узявши глечик (Шевч., II, 1953, 187);
Давненько вже я народився на світ (Вишня, І, 1956, 288).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ДАВНЕ́НЬКО. Присл. до давне́нький.
Давненько вже у яр пішла, Узявши глечик (Шевч., II, 1953, 187);
Давненько вже я народився на світ (Вишня, І, 1956, 288).