депривація
Незадоволення особистості (усвідомлене або ні) рівнем забезпечення базових потреб.
англ. deprivation; нім. Deprivation [-v-] f=, -en; угор. depriváció; рос. депривация.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- депривація — -ї, ж. 1》 Брак економічних та емоційних опор, загальноприйнятих як базисних основ людського досвіду (прибуток, забезпеченість житлом, а також опікування дітей батьками). Великий тлумачний словник сучасної мови
- депривація — Вивласня Словник чужослів Павло Штепа
- депривація — ДЕПРИВА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Психічний стан, викликаний неможливістю задовольняти деякі свої життєві потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу. Розрізняють абсолютну і відносну депривацію. Словник української мови у 20 томах