обручник

обру́чник

Особа, над якою здійснюють або здійснено обряд обручин; заручений ім.

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обручник — Обру́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)