благословіння
благослові́ння
І благословення, рідко благословенство 1. У богослужінні — прикликання й передача благодаті Святого Духа; 2. Літургійний жест — хресне знаменування рукою з певним чином складеними пальцями або священним предметом (хрестом, Євангелієм, іконою, дикирієм та трикирієм), здійснюючи який, священнослужитель (архиєрей, ієрей) передає благодать Святого Духа особі, яку благословляє
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Благословіння — Благословення Неправильно-правильно
- благословіння — -я, с. Те саме, що благословення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благословіння — БЛАГОСЛОВІ́ННЯ див. благослове́ння. Словник української мови у 20 томах
- благословіння — див. благословення Словник синонімів Вусика