асоціація
АСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Добровільне об'єднання осіб або організацій для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якої-небудь іншої мети; товариство, спілка.
Членами національних і регіональних асоціацій україністів можуть бути науковці, викладачі гуманітарних, природничих і суспільних наук (з газ.);
Асоціація молодих письменників;
Асоціація театральних діячів;
Українська наукова асоціація.
2. Сполучення, з'єднання чого-небудь в одне ціле.
Вчені відкрили ще один тип малих зоряних систем – зоряні асоціації (з наук.-попул. літ.);
Сполучення простих молекул у складніші, яке не спричиняє зміни хімічної природи речовини, має назву асоціації молекул (з навч. літ.).
3. псих. Зв'язок між окремими нервово-психічними актами – уявленнями, думками, почуттями, внаслідок якого одне уявлення, почуття і т. ін. викликає інше.
Асоціації утворюються в тому випадку, коли відповідні психічні процеси переживаються одночасно або безпосередньо один за одним (з навч. літ.);
– Хіба українця ці слова не можуть навести на дуже поетичні асоціації ідей? (А. Кримський);
По якійсь невловимій асоціації вона несподівано побачила себе восьмирічною дівчинкою (О. Донченко).
4. Сукупність однорідних рослинних угруповань, однакових за умовами існування, видовим складом і т. ін.
– Є у планетарної флори і сукупний розум, ніби загальноприродний мозок, а є й розуми тих чи інших родів, рослинних груп, асоціацій (О. Бердник).
Значення в інших словниках
- асоціація — асоціа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- асоціація — 1. Група, організована для досягнення специфічних цілей, яка має чітку організаційну структуру, формалізовану структуру лідерства і характеризується наявністю спільних інтересів серед її членів (професійні спілки, політичні партії, спортивні клуби... Словник із соціальної роботи
- асоціація — (від лат. associatio — з'єднання) союз, співдружність, об'єднання організацій або особистостей для здійснення спільної діяльності Словник іншомовних соціокультурних термінів
- асоціація — [асоц'іац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- асоціація — -ї, ж. 1》 Добровільне об'єднання осіб чи організацій для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якої-небудь іншої мети; товариство, спілка. 2》 Сполучення, з'єднання чого-небудь в одне ціле. 3》 псих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- асоціація — асоціа́ція (лат. associatio – сполучення, з’єднання, від associo – з’єдную) 1. Добровільне об’єднання осіб або організацій для досягнення спільної мети. 2. Сполучення, з’єднання чого-небудь в єдине ціле (напр., молекул, іонів, зірок або зоряних систем). Словник іншомовних слів Мельничука
- асоціація — Пов'язання між собою 2 чи більше елементів психічної активності (вражень, думок, почуттів, уявлень), внаслідок чого поява одного з них спричиняє появу решти; таке ж поєднання подразника і реакції у випадку навчання. Універсальний словник-енциклопедія
- асоціація — АСОЦІАЦІЯ (лат. associatio — об'єднання, від associo — з'єдную) — форма об'єднання людей для співпраці заради досягнення певної спільної мети. Цілі різних... Філософський енциклопедичний словник
- асоціація — ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. Словник синонімів української мови
- асоціація — АСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Добровільне об’єднання осіб або організацій для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якої-небудь іншої мети; товариство, спілка. Словник української мови в 11 томах
- асоціація — рос. ассоциация (латин. asso- ciatio — з'єднання від associo — з'єдную) — добровільне об'єднання фізичних або юридичних осіб для досягнення спільної мети на засадах взаємовигідної співпраці при збереженні самостійності... Eкономічна енциклопедія