1. Літературне слововживання

аргументування

АРГУМЕНТУВАННЯ – АРГУМЕНТАЦІЯ

Аргументування. Наведення аргументів, доказів, обгрунтування чогось: достатнє аргументування висунутих положень.

Аргументація, -ї, ор. -єю. Те саме, що й аргументування, а також сукупність аргументів: незаперечна аргументація, полемічна аргументація в творах.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аргументування — аргументува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. аргументування — -я, с. Дія за знач. аргументувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аргументування — АРГУМЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. аргументува́ти. При використанні аналогії права необхідно зазначати, якими засадами і змістом цивільного законодавства суд керується, оскільки без такого детального аргументування рішення суду вважається необґрунтованим (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
  4. аргументування — АРГУМЕНТУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. аргументува́ти. Словник української мови в 11 томах