1. Словник української мови Грінченка

бабчар

Бабчар, -ра

м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. см. бабка 8. Желех. Шух. І. 169.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабчар — -а, ч. Дерев'яний оцупок, у який всаджують маленьке коваделко для клепання коси. Великий тлумачний словник сучасної мови