авантурниця

Аванту́рниця, -ці, -цею; ниці, -ниць і авантюри́стка, -тки, -тці; -ри́стки, -ри́сток

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авантурниця — аванту́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. авантурниця — див. авантюрниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авантурниця — АВАНТУ́РНИЦЯ див. авантю́рниця. Словник української мови у 20 томах
  4. авантурниця — АВАНТУ́РНИЦЯ див. авантю́рниця. Словник української мови в 11 томах