аларм

Ала́рм:

— тривога [33]

Ала́рми:

— (від аля́рми) — тривоги [11]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аларм — ала́рм іменник чоловічого роду тривога Орфографічний словник української мови
  2. аларм — АЛА́РМ, АЛЯ́РМ, у, ч., заст. Тривога, розгубленість, збентеженість. Се вчора був легкомисний, сліпий алярм, хоч не зовсім безпідставний (І. Франко); Наполоханий бригадний генерал оголосив алярм (Я. Словник української мови у 20 томах