оксидування

оксидува́ння, оксида́ція

(від оксиди)

1. Штучне окислення поверхні металевих виробів, щоб запобігти корозії і надати їм красивого зовнішнього вигляду.

2. Сполучення якої-небудь речовини з киснем.

3. Відщеплення електронів від атомів або іонів елемента. Інша назва – окислення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оксидування — оксидува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оксидування — -я, с. Дія за знач. оксидувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оксидування — ОКСИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оксидува́ти. Окисна плівка, що утворюється внаслідок оксидування, відіграє захисну, технологічну або декоративну роль (з наук. літ.); Зброя не іржавіє, коли її поворонити, тобто обробити під колір воронового крила .. Словник української мови у 20 томах
  4. оксидування — Створення на поверхні металевих предметів захисного (чи декоративного) шару їх окислу. Універсальний словник-енциклопедія
  5. оксидування — ОКСИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оксидува́ти. Словник української мови в 11 томах